Питання про те, чи здатна людина все життя любити одного партнера, виникає не в теорії, а в конкретній розмові — коли партнери по-різному уявляють межі своєї пари. Одні вважають відданість одній людині природною основою сім’ї, інші переконані, що кілька близьких зв’язків не суперечать щирим почуттям. І обидві позиції мають свої аргументи, свої ризики та свою ціну.
Нижче — спокійний розбір без моралізаторства: що саме означають моногамія та полігамія, які в них різновиди, що вони дають партнерам і де ховаються складнощі. А ще — чому питання «що краще» не має універсальної відповіді.
Моногамія та полігамія: у чому принципова різниця
Усі стосунки умовно поділяють на дві великі групи. Моногамні — коли людина дотримується одного партнера протягом життя або принаймні тривалого періоду. Полігамні — коли людина підтримує ідею багатоженства чи багатомужності й може мати кількох партнерів одночасно.
У суспільстві чимало сімей, яких влаштовує наявність у партнера інших близьких зв’язків, і вони цілком мирно співіснують. Самі учасники таких союзів іноді описують своє життя за аналогією з казковим «Теремком», де в одному будиночку вживається багато персонажів.
Варто одразу розділити два різні явища: домовлену модель стосунків і приховані зради. Полігамія як формат передбачає відкритість і згоду всіх учасників. Зрада ж будується на обмані й до жодного з форматів не належить.
Що таке моногамія
Моногамія — це стосунки виключно з однією людиною протягом тривалого часу. У чіткішому формулюванні це серйозний зв’язок з одним партнером, який веде до створення сім’ї та укладання шлюбу між чоловіком і жінкою. Почуття, емоції та інтимність у такій парі адресовані лише одній конкретній людині.
Цікаво, що у тваринному світі моногамія радше виняток: її дотримуються приблизно 3–5% ссавців і близько 90% птахів. Спираючись на ці дані, частина дослідників робить висновок, що для людини моногамія не завжди є природною.
Що таке полігамія
Полігамія — це коли в сімейному житті беруть участь більше ніж дві людини. Полігамна людина дотримується багатоженства або багатомужності; якщо вона не перебуває у шлюбі, то може мати стосунки одразу з кількома партнерами.
{{6ad4be3ec15fa}}
Полігамія поширена серед людей, які сповідують іслам. Наочний приклад — східні країни, де на законодавчому рівні дозволено багатоженство: чоловікові можна мати кількох дружин, а жінці мати двох і більше чоловіків заборонено. Це яскравий приклад подвійних стандартів.
Усередині полігамії вирізняють три конкретніші поняття:
- поліандрія — у жінки більше одного партнера або чоловіка;
- полігінія — багатоженство, коли чоловік має кількох дружин;
- бігамія — чоловік має двох дружин, які не знають одна про одну.
Якщо спиратися на наукові відомості з психології та соціології, полігамія й моногамія рівні між собою. Немає поділу на «погане» й «добре»: обидва формати існують і доводять свою життєздатність. Якщо партнери збігаються у поглядах і вподобаннях, це їхня особиста справа і право.
Плюси та мінуси полігамії
Більшість людства дотримується моногамії, але прихильників полігамії теж чимало. Щоб зрозуміти особливості цього формату, варто зіставити його сильні та слабкі сторони.
Переваги
- З погляду біології людини життєстійкість потомства зростає, якщо була висока сексуальна активність і велика різноманітність статевих партнерів.
- Можливість реалізувати власну гіперсексуальність у потрібному обсязі й повністю задовольнити свою потребу.
- Відсоток розлучень у союзах, які дотримуються полігамії, значно нижчий, ніж у моногамних сім’ях — завдяки відкритості та чесності.
Недоліки
- Складно приділити достатньо уваги всім партнерам.
- Кількість сімейних обов’язків подвоюється.
Полігамія та свінгерство: не синоніми
Полігамія пов’язана зі свінгерством, але не тотожна йому. У полігамних стосунках зазвичай є домінант — людина, яка має кількох партнерів. Такі відносини узаконені та відкриті.
{{6ad4be3ec160d}}
Свінгерство ж рідко оприлюднюється і має виключно інтимний інтерес для партнерів. Під час свінгу відбувається обмін партнерами для сексу. Такі стосунки трапляються у «шведських сім’ях», де є відразу кілька шлюбних партнерів, які мають повне право на інтимну близькість одне з одним.
Свінг не передбачає почуттів чи емоцій — тут вирішальну роль відіграє інтерес і смак до нового випадкового партнера.
Переваги моногамії
У парах, де обоє батьків дбають про дитину, більше шансів виростити її психологічно здоровою та повноцінною. Чоловікові легше забезпечити й захистити одну сім’ю, ніж гарем.
Згідно з логікою тваринних інстинктів, жінка обирає найкращого чоловіка для продовження роду, не ділячи його ні з ким, — так його гени будуть присутні лише в їхній спільній дитині.
Полігамія у чоловіків і жінок
Причини багатопартнерності в жінок і чоловіків різняться, і суспільство ставиться до них неоднаково.
{{6ad4be3ec161c}}
Жіноча полігамія: поліандрія
У XXI столітті жіночу полігамію радше засуджують, і відкрито говорити про неї менш прийнято, ніж про чоловічу. Попри це вона існує і має власну назву — поліандрія. Це не рідкість: явище фіксують у 53 народів світу.
Дослідники називають дві причини поліандрії:
- Матріархат — форма суспільства, у якій провідну роль відіграють жінки. Він добре простежується за часів землеробства та збиральництва, коли люди ще не вміли полювати.
- Адаптація — ситуація, коли населення перебувало під загрозою вимирання. На жінку покладали обов’язок народити велику кількість потомства, і в цей період з нею одружувалася значна кількість чоловіків.
Також через власну гіперсексуальність жінка може мати одразу кількох партнерів. Іноді за цим стоїть виражений комплекс неповноцінності, який підштовхує її до кількох чоловіків заради самоствердження.
Чоловіча полігамія
У чоловіків причини інші:
- Традиції — у країнах, де сповідують іслам, чоловічу полігамію підтримує суспільство. Таке схвалення сягає часів високої смертності, коли двоєженство рятувало людей від вимирання. Звідси й традиція: після смерті чоловіка жінка з дитиною переходить під заступництво його брата, навіть якщо той уже має власну сім’ю.
- Демографія — війни, епідемії та масові втрати забирали безліч життів, особливо чоловічих. Щоб народи не вимирали, створювали шлюбні союзи, де один чоловік мав кількох дружин.
- «Казанова» — бажання чоловіка мати велику кількість жінок.
- Престиж — у деяких чоловічих колах вважають, що наявність гарної коханки підвищує авторитет.
Вчені наводять і ще одну гіпотезу: чоловіки йдуть на полігамію несвідомо через значну різницю в кількості чоловіків і жінок у світі.
Порівняння форматів у таблиці
Щоб побачити різницю цілісно, зіставимо ключові ознаки обох моделей.
{{6ad4be3ec1629}}
| Ознака | Моногамія | Полігамія |
|---|---|---|
| Кількість партнерів | Один протягом тривалого часу | Двоє або більше одночасно |
| Різновиди | Не має окремих підвидів | Поліандрія, полігінія, бігамія |
| Основна перевага | Стабільність, легше забезпечити одну сім’ю | Реалізація потреб, нижчий відсоток розлучень |
| Основна складність | Ризик одноманітності для частини людей | Брак уваги партнерам, подвоєні обов’язки |
| Поширеність | Переважає у світі | Менш поширена, але реально існує |
Що краще: полігамія чи моногамія
Люди моногамні чи полігамні за природою? Правильними будуть обидві відповіді. А що з того краще — скільки людей, стільки й думок. Одна група скаже, що моногамія краща: у ній проявляються відданість партнеру, щирість почуттів і єдність любовних стосунків. Для іншої групи таке життя буде нудним і нецікавим.
У світі моногамія трапляється частіше, але обидві форми стосунків залишаються актуальними. Існує теорія: якщо взяти з полігамії деякі засадничі принципи й перенести їх у моногамні стосунки, зв’язок лише покращиться, а шлюб стане міцнішим.
Вчені вважають, що майбутнє людства — за моногамією, але водночас визнають: вибір формату стосунків залишається виключно за людиною. Якщо міркувати логічно, моногами й полігами існували відтоді, як людина з’явилася на планеті, — саме тому побутують обидва формати. Твердити, що краще, моногамія чи полігамія, безглуздо й неправильно. Вибір має зробити кожен індивідуально.
Практичний критерій тут простий: формат працює тоді, коли його поділяють обидва партнери, коли правила проговорені заздалегідь і коли ніхто не мусить терпіти те, на що не погоджувався. Усе інше — питання особистих переконань, а не правильності.